Чому у держпідприємствах висока зп та низка ефективність — Наша Справа

Очільники державних акціонерних товариств і члени їхніх наглядових рад, які повністю контролюються державою, щомісяця отримують надзвичайно високі доходи — від сотень тисяч до мільйонів гривень. Водночас чимало з цих компаній упродовж років демонструють збиткову діяльність.

Про це та багато іншого в новому випуску проєкту журналістських розслідувань "НАША СПРАВА". 

Чому у державних підприємствах зарплати високі, а ефективність низька?

Колишній очільник правління Нафтогаз України Олексій Чернишов, який є фігурантом у справі "Міндічгейт", отримав у держпідприємстві в 2024 році 25,11 млн грн заробітної плати (близько 2,1 млн грн на місяць). За 2023 рік чистий прибуток компанії складає мінус 1,6 млрд грн, хоча в наступному показники значно покращились — 54 млрд грн. 

Попри повну державну власність, топменеджери та члени наглядових рад не зобов’язані подавати декларації про доходи й майно, адже формально не є державними службовцями. Це означає, що суспільство не має доступу до інформації про їхні статки, можливі конфлікти інтересів чи джерела доходів.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев та народний депутат Олексій Гончаренко наполягають, що цю систему необхідно змінювати. Серед ключових пропозицій, обмеження зарплат керівників і членів наглядових рад, прив’язка винагороди до фінансових результатів підприємств, а також запровадження обов’язкового декларування.

Водночас генеральний директор АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський має власне бачення ситуації. Він пояснює збитковість компанії специфікою фінансового обліку, інвестиціями та воєнними викликами, а також виступає з критикою підходу до декларування.

Після гучного корупційного скандалу в енергетичному секторі, відомого як "Міндічгейт", уряд заявив про намір оновити наглядові ради у ключових галузях. Втім фахівці наголошують: якщо не запровадити дієві механізми відповідальності та відкритого контролю, ці кадрові перестановки ризикують звестися лише до символічних кроків.

Додаткові ризики несе й скасування Господарського кодексу. Наразі всі державні підприємства змінюють форму управління, перетворюючись на акціонерні товариства та ТОВ.

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, така трансформація в умовах хронічної збитковості може стати шляхом до прихованої приватизації державних активів.

Хто насправді контролює державні компанії? Чому корпоративна реформа буксує? І чиї інтереси стоять за мільйонними зарплатами, дивіться у розслідуванні проєкту "Наша Справа".

Нагадаємо, цього року на держслужбі в Україні діятиме схема посадових окладів, сформованих за результатом класифікації посад.

Новини.LIVE також повідомляли, скільки мінімально отримає вчитель першої категорії у лютому.