Напади зі зброєю, погрози, битва за готівку та водії напідпитку. Це все про київські маршрутки. Робиться це заради того, аби тримати контроль над величезним ринком готівки, який державне керівництво досі не взяло під свій контроль.
Журналісти проєкту "Наша Справа" Новини.LIVE розповіли, що не так зі столичними маршрутками та до яких дій вдаються перевізники, аби не ділитися прибутками.
Що не так з оплатою за проїзд в київських маршрутках
Відомо, що у Києві в травні 2023 року стався скандал в одній із маршруток через оплату за проїзд готівкою. За словами свідків, водій зачинив двері автобусу та не випускав пасажирів, адже, начебто дехто з пасажирів не заплатив за проїзд. Внаслідок цього через таку подію водій маршрутки отримав догану.
За словами співзасновника ГО "Пасажири Києва" Олександра Гречко, багато українських міст вже ввели безготівкову оплату в приватних маршрутках, проте Київ відтягнув цю процедуру до кінця війни.
"Тобто, коли зараз деякі міста продовжують зміни, то в місті Києві це все, навпаки, максимально загальмовують і не хочуть робити. До прикладу, дуже цікавим є факт, що є перевізники, які працюють в Києві та інших містах, та чомусь в інших містах ніхто не заважає встановити їм валідатори і працювати. А в Києві вони виключно працюють за готівку", — пояснив Гречко.
Також у Києві ще в жовтні 2022 року дозволили оплачувати за проїзд банківською карткою у всіх видах та маршрутах комунального громадського транспорту, проте такі нововведення не подіяли в маршрутках. Наразі вони й досі працюють за готівкову оплату.
"Ми нарахували, що в Києві обсяг цього ринку кеша готівки у приватних перевізників сягає кількох мільярдів гривень на рік. Це обіг по місту Києву. Потім, коли зросли тарифи в два рази, можна сказати, що обсяг готівки також зріс в два рази, щось типу 6 або 7 мільярдів гривень", — наголосив експерт у галузі міського транспорту Дмитро Беспалов.
Скандальні сутички між приватними перевізниками
Крім того, з маршрутним таксі пов'язані збройні напади та погрози. Такі інциденти виникають через суперечки між перевізниками щодо розподілу ринку готівки.
"Усі проблеми громадського транспорту повʼязані в полі грошей. Якщо ми згадаємо про стрілянину в Броварах, коли перевізники стрілялися між собою, то це явна історія. Але там є дуже багато неявних історій: підпалені транспортні засоби, є фізичні ушкодження для людей. А чому так? Тому що це дуже великий ринок з великим обсягом готівки", — сказав Беспалов.
Ще в жовтні у 2021 році до автобусу компанії-перевізника "Транссіті" увірвалося близько 20 молодих чоловіків. Вони почали стріляти прямо в транспорті, внаслідок чого були постраждалі серед працівників.
В такому злочині було запідозрено співробітників конкурентної компанії "Авен-Єзер". Перед цим у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА розірвали договір з цією компанією через порушення, які виявила аудиторська служба.
"Авен-Єзер" став п’ятим і останнім представником мафіозного маршруточного синдикату, чиї юридичні диверсії місто "розбило" у суді", — зазначили на сайті КМДА.
Проте, за словами перевізників, з них вимагали мзду, але вони відмовилися через що їх було і покарано.
Що про це кажуть в КМДА
Але не з усіма компаніями розривають договір за принципом недобросовісної роботи. За словами депутатки Київради Ксенії Семенової, є деяка упередженість щодо співпраці з приватними перевізниками.
"Нещодавно я почала отримувати від жителів Солом’янського району повідомлення про те, що один із популярних маршрутів 442, що там із приватним перевізником розривають договір через те, що він не забезпечив умов для людей з інвалідністю. Справа в тому, що більшість перевізників на більшості маршрутів Києва не забезпечують умов для людей з інвалідністю. При цьому договори за цією ж ознакою з іншими перевізниками не розривають. Тобто певна упередженість все таки є", — пояснила Семенова.
Також журналісти проєкту "Наша Справа" дізналися, хто наразі працює на транспортному ринку Києва. За інформацією КМДА, договір було укладено з 12 компаніями.
Водночас не завжди можна зрозуміти, за яким принципом обирають маршрути для конкурсу, оскільки є випадки, коли перевізники дублюють комунальний транспорт.
"Перш за все, це дуже багато разів можна було побачити на вулицях міста, коли маршрутка приватна їде попереду комунального автобуса чи тролейбуса, забирає пасажирів, і на автобус чи тролейбус залишаються лише пільговики. Тобто це називається паразитування", — розповів співзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко.
Хто повинен вирішувати проблеми з громадським транспортом у Києві
На таку ситуацію з приватними перевізниками може вплинути очільник Департаменту транспорту КМДА Руслан Кандибор, проте незважаючи на багато звернень, немає жодної реакції від нього на ці проблеми.
"Якщо очільник департаменту не реагує на проблеми, не реагує на звернення, то міняйте його. Скільки можна ігнорувати запити громадськості? Міський голова це ігнорує, йому керівник подобається. Він пообіцяв підсилити комунікацію. Неначе проблема в комунікації", — обурилась депутатка КМДА Ксенія Семенова.
Через таку бездіяльність кияни неодноразово створювали петиції з вимогою звільнити з посади Руслана Кандибора, проте такі звернення були безрезультатними.
Тому якість автопарку не стає кращою, пасажири і далі продовжують їздити в незручному транспорті, який іноді розвалюється під час поїздки. Водночас люди, які відповідають за громадський транспорт у Києві, продовжують закривати очі на численні проблеми.
Нагадаємо, раніше депутатка Київради заявила, що рішення про зупинку маршруток під час повітряної тривоги в Києві є "неадекватним". Таке рішення пояснюють безпекою киян, проте це робиться для того, аби зняти відповідальність з певного комунального підприємства.
Також депутат Київради Андрій Вітренко розповів, хто саме винен в аварії київського метро. В КМДА назвали прізвища тих, хто повинен нести відповідальність.